голос душі

Все в шафі розкинь,
І все тепле
Збери, – в шматки
Рвуть крики його.

геть, не гай праці,
тримаєш, – витягну,
розірвеш – біда ль:
Чи стане ниток зшити.
Людина! Не бійтеся?
Нічого робити.
Я – душа. в пилу
необачний!
Мені є користь в тасьмі,
Мені чи в політиці.
Людина, ти смів?
так поплатишся!
вражу очі
Дикої думкою я –
– це я сказав!
– немає, мої слова.
головою твоєї
Ваших вище я,
Чи не бувала
І не колишня.

1918

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Борис Пастернак
Додати коментар