часом ти, випередивши…

часом ти, випередивши
Миттєвої спалахом місяці,
Те саме пожежам хащ і нив,
Коли краю безлесой;

Дихай в прийдешнє, смикати
І пали його залиже
Воно душею твоєю, як степ
Пожежі швидкої рідину.

І від тебе по самий труну
З долі твоїй передодня,
днів, Немов стадо антилоп,
У переляку топчуть прерії.

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Борис Пастернак
Додати коментар