Не смійся над моєї пророчою тугою - Лермонтов

Не смійся над моєї пророчою тугою;
Я знав: удар долі мене не обійде;
Я знав, що голова, улюблена тобою,
З твоїх грудей на плаху перейде;
Я казав тобі: ні щастя, ні слави
Мені в світі не знайти; - настане час кривавий,
І я впаду; і хитра ворожнеча
З посмішкою очорнити мій недоцветшій геній;
І я загину без сліду
моїх надій, моїх мук;
Але я без страху чекаю довременний кінець.
Давно пора мені світ побачити новий;
Нехай натовп розтопче мій вінець:
вінець співака, вінець терновий!..
нехай! Я їм не дорожив.

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Борис Пастернак
залишити коментар