вікно, пюпітр і, як яри луною,
Сповнені килими всім грати. У них є
невисказанность. Тут могло з успіхом
Крізь виконання авторство процвесть.
Вікно не на дві стулки alla Вree,[короткі (італ.), скорочений рахунок 2/2 (муз).]
але ширше, три: в ритмі трьох других.
вікно, і двір, і білі дерева,
І сніг, і гілки, свічки п'ятерик.
вікно, і ніч, і пульсом б'є іній
У гілках, в вузлах скроневих жив. вікно,
І синій ліс висячих нотних ліній,
І двір. Тут жив мій друг. Давним давно
Дивився звідси я за коло Сибіру,
Але один і сам був містом, як Омськ
І Томськ, був кругом воєн і перемир'я
І кругом властивостей, занять і знайомств.
І часто-часто, ніч про нього продумавши,
Я ранку чекав у трьох віконних створ.
І клопітно концертом мертвих шумів
Копався в мерзлих нутрощах двір.
І міряв я полуторний мірою
Долі і життя нашої недобір,
В душі ж, як в дитинстві, знову йшов прем'єрою
Великого неба вітряний приклад.
